full screen background image

«Інтернет-журналіст повинен вміти все»

3 квітня відбулася друга профорієнтаційна лекція у межах курсу ПроLife. Спікером заходу був головний редактор найпопулярнішого інформаційного порталу України gazeta.ua Павло Чигрин. Він розповів, як філологу стати «своїм» в онлайн-журналістиці

Павлу Чигрину довелося нелегко торувати власний шлях успіху. Однак завдяки шаленій наполегливості й самоосвіті його злет був вдалим і стрімким. У свої 29 років Павло, історик за освітою, є головним редактором всеукраїнського інформаційного порталу gazeta.ua. Перед цим працював у друкованих виданнях, був кореспондентом "Газети по-українськи". Співпрацював з інформагенством "Українські новини", порталом "Обозреватель", сайтом "Форпост". У 2008-му захопився основами статистики, веб-аналітики, юзабіліті – з «нуля» опановував їх «за книжками», консультував різноманітні інтернет-проекти. Того ж року повернувся до Gazeta.ua. Зараз тримає руку на пульсі останніх IT-технологій у сфері інтернет-журналістики. Саме він створює європейське обличчя інформпорталу. Про особливості свого фаху, його затребуваність і перспективність Павло Чигрин розповів учасникам проекту ПроLife.

- 2015 рік принесе Україні збільшненя користувачів інтернету до 22,5 млн людей – це 60-70% «думаючої» аудиторії. Однак відбуватиметься цей процес на фоні щорічного зниження приросту інтернету. 2012-го він був нульовим через зупинку на ринку ПК, – пояснює Павло Чигрин.

Такі обставини ускладнюють роботу в інтернет-секторі. Виникає необхідність вивчення поведінкових особливостей окремо користучава смартфона, ноутбука і планшета.

- Ми маємо справу щонайменше з чотирма обличчями однієї людини й повинні задовольнити їх усі. Крім того, з’явився новий тип «юзера», який одночасно користується ПК та мобільними пристроями (смартфонами та планшетами). Поки що він зафіксований лише в Америці, проте ця тенденція поширюється, зазначає Павло.

Усі ці факти свідчать про високу затребуваність на світовому ринку праці «пишучих» адміністраторів сайтів, які поєднували б у собі професійних журналістів з ексклюзивним контентом і креативних програмістів (ледь не психологів IT-сфери).

В Україні такі спеціалісти на вагу золота, переконаний Павло Чигрин. Головна причина цієї ситуації - невідповідність навчальних курсів з веб-аналітики та статистики потребам редакторів онлайн-видань. Співвідношення ціна-якість тих навчальних програм, які пропонують в Києві, теж незадовільна..

- Професійний редактор може з вас зробити професійного журналіста, а стрибнути до посади редактора можна лише завдяки самоосвіті, – з власного досвіду знає Павло.

Що необхідно вміти, аби працювати інтернет-журналістом? Насамперед треба навчитися «заливати» новини на сайт.

- Людина, яка знає команди на клавіатурі, зможе вивчити адмінку за один тиждень, а за місяць – це знання буде вже частиною її внутрішнього інтерфейсу, – розповідає Павло Чигрин.

По-друге, необхідно вміти писати найпростіші інтернет-новини. Шаблонні ознаки такого тексту –1,5-2 тис. знаків, жанр – замітка. Подібні новини становлять 70% потоку інформації на сайті, інші 30% – «креативні» жанри, які перегукуються з жанрами в друкованих виданнях.

- А також, – додав Павло, – інтернет-журналіст повинен вміти робити все: знаходити новинний привід, придумувати влучний заголовок, брати коментар, фотографувати, знімати відео, працювати з графічними редакторами, мати зв’язок з іншими частинами редакції, співпрацювати з регіональними редакторами.

У редактора сайту обов’язків у нього втричі більше – розробляти прототипи інтерфейсу сайту, генерувати ідеї щодо його дизайну і структури, а також слідкувати за якістю кожного викладеного матеріалу.

На прохання слухачів, Павло Чигрин сформулював три основних правила для журналіста-початківця: не боятися говорити з людьми, не боятися помилятися й до кожної новини підходити «індивідуально».

Останньою частиною лекції стали практичні поради написання статей на сайт. Павло Чигрин виокремив 20 запорук вдалої інтернет-новини. Він їх виніс із власного досвіду та із десятків практичних посібників. Ось найважливіші з них: «жодна новина не варта, щоб її писати більше 40 хвилин», «нема жодної адекватної причини, щоб робити нудні заголовки», «не соромитися вводити в заголовок подробиці – часто вони – найцікавіша частина новини», «намагатися спрощувати складні тексти, фрази та слова» та ін.

Текст: Анна Мукан,
Фото: Володимир Мукан